Колискова
Жовте з прозеленню свiтло
У вiкнi бринить,мов струни,-
Три мої чудовi квiтки,
Донечки мої ,заснули.
Вiтер вишеньку колише,
В гiлочки вплiтає промiнь,
Я спiваю:»Тихше,тихше,
Не буди моїх ти доньок».
А над рiчкою щебече
Мила пташка на калинi,
Наче нам сплiтає вечiр
Сни чудовi,солов’ їнi.
Своїх донечок вкриваю
Чистим зоряним серпанком.
Нiч казкова,чарiвная
Колисає їх до ранку …
© Copyright: Розалия Бороденко, 2015
Свидетельство о публикации №115061009356
Свидетельство о публикации №115061009356
Рецензии