Павлу Тютюннику

Припав Ти серцем до вкраїнської землі,
Амура стріли піснею наповнив,
Вінчальні зерна вкинув до ріллі,
Любові милістю свої затяжив човни.
У колі страждущих розбуджених сердець

Ти, переповнений наснагою, живеш,
Юнь надихаєш і похилих, як боєць,
Творить добро, і дарувати що знайдеш.
Юрба вітає в класі Тебе щиро,
Навчатись хоче, бо спішиш передавати.
Навчаєш почуттям гострить сокиру,
«И», те, що слів не почина, співати!
Красу Ти вчиш знайти в собі, і в тім,
Учителю, низький Тобі уклін!


8.06.2015
с. Липівка, Макарівського  р-ну, Київської обл.


Рецензии