Жити по-новому
Вводять тебе в божевільний екстаз.
Це – як би хліба купити шкоринку,
Чи нашкребти хоча б на четвертинку?
«Жити по-новому» вчитися треба,
Й забути, що в кожного з нас є потреба
В якісній їжі, воді і теплі…
Та душать кредити усіх не малі.
Хто пам’ята «перестройки» роки?
Тоді на полях поросли будяки.
Та ще, як гриби-мухомори, ті дачі,
Що їх будували ті, хто «побагаче».
«Жити по-новому» й знову ділити
Вже своїм внукам, як тоді дітям,
Хліба шматочок на дві частинки…
«А то ще на завтра треба, дитинко.»
…Ставили підпис за Вільну Вкраїну,
Щораз президентів вітали з почином.
Та скільки вже можна?! До якої пори?!
Кожен раз далі і далі з гори!
Думали, будем (!) «По-новому жить».
Та, Спаси Боже, хоч би не вить!
23.05.15
Свидетельство о публикации №115061005155