В любви есть и будни, и праздники
И радость есть в ней, и печаль.
Поскольку немыслимо спрятать их
За сладких иллюзий вуаль.
И было б горько нам, любимая,
И обнимала б нас тоска,
И была бы звезда незримою,
И мысли – тёмными в висках.
Я уверен - ни разу, учти ты,
В час сомнений и вымыслов час
Эти мелкие тучки-обиды
Не закрыли бы солнце от нас.
Ведь меня и тебя бы судила
Не обида, не гнев, а любовь.
И в душе бы так нежно светила
Сила чувств, окрылённая вновь.
И ворвалась бы в речь мою песня,
Чтоб сказать тем, что в сердце щемит.
– Ненаглядная, злющая, нежная,
Без тебя мне на свете не жить!
(перевод А.Мироненко)
"Є в коханні і будні, і свята..."
Є в коханні і будні, і свята,
Є у ньому і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих ілюзій вуаль.
І з тобою було б нам гірко,
Обіймав би нас часто сум,
І, бувало б, темніла зірка
У тумані тривожних дум.
Але певен, що жодного разу
У вагання і сумнівів час
Дріб'язкові хмарки образи
Не закрили б сонце від нас.
Бо тебе і мене б судила
Не образа, не гнів — любов.
В душі щедро вона б світила,
Оновляла їх знов і знов.
У мою б увірвалася мову,
Щоб сказати в тривожну мить:
— Ненаглядна, злюща, чудова,
Я без тебе не можу жить!..
Василий Симоненко
Свидетельство о публикации №115061004803