Як пожежники дістають обвуглені тіла після пожежі,
так ти викинь своє обвуглене серце столиці,
що так синхронно б’ється у такт світлофорам,
рекламним вогням і сигналам машин.
Кинь під останній поїзд метро заніміле серце,
посіріле від пилу і чаду промислового міста,
без серця, кажуть, важко живеться,
та його відсутності ніхто й не помітить.
Перехожі далі ітимуть по справах важливим,
гарячий асфальт знову обпалить їм ноги,
ти, наче привид, шукаєш тут своє серце,
та гламурні вітрини тобі не поможуть.
10.06.15
Обвуглене серце столицi
© Copyright: Юлия Солован, 2015
Свидетельство о публикации №115061003919
Свидетельство о публикации №115061003919
Рецензии