Вибачте, Мамо
Велику і гірку,
Впливу піддавшись.
Бо ж "батьків нецурайтесь"!
Та я обізнався.
Біль в серці здійнявся
За тих, що образив
В саме серце вразив.
Вибачте, Мамо.
Бо те, що накоїв,
Затьмарило розум,
Не я був собою.
Вибачте, Мамо.
Стаю на коліна.
І чуба даю Вам:
Тріпайте щосили
Тріпайте аж поки
Не буде тріщати
Бо хочу сумлінним
Для Вас сином стати.
Біль душить і буде
Довіку душити.
Як міг я образу
Такую вчинити.
Так, Мамо, кохаю
Я донечку Вашу
І буду кохати.
Все зможу здолати.
Усі перепони,
Що зкоїв ураз.
Так, розумію
На це треба час.
І Вас щиро люблю
І буду благати
Про дозвіл дружиною
Доньку Вашу звати.
Вибачте, Мамо.
Стаю на коліна.
Пробачте мене,
Блудного сина.
Свидетельство о публикации №115061003621