Канва нового дня

Неустанно творит время канву нового дня
на полотне, которое жизнь моя соткала,
готовит гроздьям надежд новый наряд,
нитки забытых грез понемногу возрождая.

Грядущий день растет в искренних молитвах,
в нем первый снег к земле поздние цветы наклоняет,
и, от чужих глаз скрытая в словах,
любовь живёт, теплом не зрелым согретая.

Когда удержит вечер солнечную свечу
и затаит таинственное дыхание тишина,
я одному тебе все прошепчу
устами сердца в ненаписанных стихах.


Канва нового дня

Инна Приходько

Невпинно творить час канву нового дня
на полотні, яке життя моє зіткало,
готує гронам сподівань нове вбрання,
разки забутих мрій відроджує помалу.

Прийдешній день зростає в щирих молитвах,
в нім перший сніг додолу хилить пізні квіти,
і, від чужих очей прихована в словах,
живе любов, теплом не вистиглим зігріта.

Коли пригасить вечір сонячну свічу
і таємниче затамує подих тиша,
я одному тобі про все прошепочу
вустами серця в ненаписаному вірші.