В той стране... перевод на украинский

В той стране... (Валентин Горянский, http://az.lib.ru/g/gorjanskij_w/text_1918_stihi.shtml)
            
В сокращении
 
За горами, за реками,
В той стране, которой нет,
Люди злыми стариками
Появляются на свет.
Из далекой жизни прошлой
В мир несут они с собой
Холод сердца, опыт пошлый,
Тлен пещеры гробовой.
Старикам ничто не мило -
Взор потуплен, шаг нескор.
Поле сельское уныло,
И докучлив птичий хор...
Время мчится год за годом,
День за днем, друг другу вслед
Жизнь идет обратным ходом
В той стране, которой нет.
Жизнь течет обратным током,
И вернуться суждено
Всем ручьям к своим истокам,
Всем плодам в свое зерно.
Старость - в зрелость, зрелость - в младость,
В несказанный светлый рай,
В бессознательную радость,
В колыбельную "бай-бай".
За горами, за реками,
В той стране, которой нет,
Люди злыми стариками
Появляются на свет.
Но в движении каскадном
Встречных весен будет мил,
Улыбнется пчелам жадным
Плотью крепнущий старик.
К песням, к сладости объятий
И блаженству впереди
Погрузится в сон дитятей
У родимой на груди.
Мать однажды встрепенется:
Где же сын? А он тайком -
За окно. И вот уж вьется
В небе вольным мотыльком.

У ТІЙ КРАЇНІ ... (вільний переклад П.Голубкова)

За горами, за річками,
У країни – дивний вид:
Люди злими дідухами
Вже з'являються на світ.
   
І старих життів кошмари
В світ несуть вони з собою -
Холод, досвід той, вульгарний,
Тлін печери гробової.

Їм ніщо не в смак – похмурі,
Погляд мутний, кволий крок.
Сільське поле  їм - понуре,
І гірчить пташиний ток...

Рік мине за роком згодом,
День за днем біжить, слід-в-слід
Йде життя зворотним ходом,
У країни – дивний вид.
 
У життя – зворотні миті,
Й повертатися дано:
Всім струмкам - знайти свій витік,
Всім плодам - своє зерно.

Старість - в зрілість, зрілість - в юність,
У казковий світлий рай,
І у несвідому сутність -
В колискову, де  "бай-бай".
 
За горами, за річками,
У країни – дивний вид:
Люди злими дідухами
Вже з'являються на світ.

Але в тім каскаднім русі
Весен – буде день такий,
Посміхнеться бджолам , в дусі
Вже міцніючий старий.
 
До пісень, обіймів, «синку»
І блаженства, що гряде,
В сон зануриться дитинка… -
На жіночих грудях, де…
   
Мати, згодом, стрепенеться:
Де ж мій син? А він, потай -
За вікно. І ось вже рветься
Як метелик, в небокрай.