Живописец Пчелкин перевод на украинский

Живописец Пчелкин (Валентин Горянский, http://az.lib.ru/g/gorjanskij_w/text_1918_stihi.shtml)
 
   У кого к чему способности есть.
   Кому шофером быть, кому стричь бороду,
   А у Пчелкина вывески - глаз не отвесть, -
   Ходи да рассматривай по городу...
Туда ли, сюда ли - в любой конец,
   Пока не пробьет испарина.
   У мясной погляди на коров и овец,
   У портного - на офицера и штатского барина.
Табачная лавка - тропический сюжет:
   Арап на слоне ли, на верблюде ли,
   Там гирлянды висят монополь-манжет,
   Там скорняк - и на вывеске скачут пудели.
Ну, куда тебе Репин? Хорош, да не то!
   Наш бы Пчелкин всегда подбрил его -
   Нарисуй-ка, старичок, с яйцами решето
   Для купца-оптовика Гаврилова!
Репин - гений! Этакий ведь пущен слух...
   Одеколончиком протрите-ка вы виски
   Да посмотрите лучше, сколько мух
   У хлебопекарни живет на вывеске.
   Потому что у Пчелкина ситный хлеб
   Изображен до последней, так сказать, реальности...
   Любуйся, любуйся, кто не ослеп,
   Ей-богу, надо ему медаль поднести!..
   С этим согласится и друг, и враг,
   У Пчелкина и не будет марки иной,
   Недаром же он вступает в законный брак
   С прачкой-хозяйкой Анной Марковной.
Заведенье Марковны - первый сорт,
   Стирка без щеток и без разной химии.
   А все-таки Пчелкин - хитрый черт,
   Прости мне, Господи, грехи мои...
Приходит он в прачечную брать заказ
   И заводит Анне Марковне речь о том,
   Что вот, мол, хорошо бы нарисовать вас
   Для вывески - с утюгами и в платье клетчатом.
   И уж такую красавицу написал, егоза,
   Кто ни взглянет - берет кураж того,
   Даже косые Анны Марковны глаза
   Правильно глядели, как у каждого.
Пчелкину слава, Пчелкину честь,
   Женился, а дело у Марковны доходное,
   У кого к чему способности есть -
   Вот что значит ремесло благородное!

ЖИВОПИСЕЦЬ БДЖОЛКІН (вільний переклад П.Голубкова)

У кого до чого є здатності десь ті.
Чи бути шофером, чи бороду стригти,
А в Бджолкіна вивіски - зір не відвести, -
Ходи й розглядай їх по місту до крихти...
   
Туди, чи сюди - в будь-який йди кінець,
Поки не проб'ється піт зп'яну.
В м'ясній подивись на корів і овець,
В кравця - на гетьмана і пана.
   
А у тютюновій - тропічний сюжет:
Арап на слоні, чи верблюді, і
Гірлянди висять монопольних манжет,
А там, в кушніра - скачуть пуделі.

Куди тобі Рєпін? Холсти, та не ті!
Наш Бджолкін завжди б підголив його -
Ану, намалюй яйця у решеті
Для оптовика хоч Гаврилова!

Так, Рєпін той - геній! Такий ходить слух...
Та одеколончиком скроні протріть-но всі
І он, подивіться туди: скільки мух
У хлібопекарні живе на тій вивісці.

Тому що у Бджолкіна ситний той хліб -
Малюнок в останній реальності...
Милуйся, милуйся, хто ще не осліп,
Їй-богу, достойно медальності!..

Погодиться друг, й ворог, що точить зуб:
Не буде тут марки примарної,
Бо Бджолкін вступає в законний вже шлюб
З самою аж Ганною Марківною.

У Марківни заклад – ого, перший сорт,
Прання без щіток і без хімії.
А все-таки Бджолкін – їй-бо, хитрий чорт,
Прости мені, Боже, гріхи мої...

Приходить сюди за замовленням - враз
Заводить розмову завзято:
От намалювати, мовляв, добре б вас
Для вивіски - в сукні картатій.

Красуню таку написав тої ночі,
Що хто ні погляне - кураж в нього,
І навіть косі Анни Марківни очі
Дивилися, як в Мікеланджело.
   
То ж Бджолкіну слава, то ж Бджолкіну честь,
В дружини бо справа - доходна,
У кого до чого є здатності десь -
Шукай ремесло благородне!