Дмухнула в шиби й навстіж вікна,
Весна ступила до кімнати,
Розхристана, дзвінка, тендітна...
Вже холодам не спеленати.
Спіткнулася за підвіконня,
Завзяття те не вгамувати,
Ще неотямившись з просоння,
Ледве вдалось її впіймати.
Так і завмер в її обіймах,
Цим скориставшись зацілує,
І як у чорно-білих фільмах,
Аж до нестями завальсує!
До нестями
© Copyright: Лев Черный, 2015
Свидетельство о публикации №115060808468
Свидетельство о публикации №115060808468
Рецензии