Давай за поворот, у даль
Летять світлини долу, мов листки,
То, наче листопад чужих сердець,
Чийсь фініш, чийсь уже кінець,
Останній чийсь, безмірний кілометр.
Ти вже, як Янгол, вільний і легкий,
Ти спіріт, дух, і ось уже летиш,
Туди, де небо, й тиша лиш,
Казали, — там країна мрій.
Це справді — ти, чи може він з тобою?
В шаленім ритмі закружляло все,
Ми їхали і вітром у лице,
Торкнувся ти своїм крил, собою?
Летіли кілометри в далечінь
І голосно ревіли прямотоки,
Ті кілометри, мов скажені роки,
І новий поворот із світла в тінь.
Ти вже як Янгол, вільний і легкий,
Ти спіріт, дух, і ось уже летиш,
Туди, де небо, й тиша — лиш,
Казали, — там країна мрій.
Свидетельство о публикации №115060807997