Порубали без жалю
Яблуневі гілки.
Сумно, як пригадаю
До тих яблунь стежки.
То стежки до дитинства,
Шлях до мрій золотих.
Жаль, не виросте листя
На гілках неживих.
Жаль, не та вже доріжка
І травиця не та,
Не дитяча усмішка,
Бо минають літа.
Килимами довкола
Поростуть спориші...
Жаль, не буде ніколи
Гарно так на душі.
иллюстрация из интернета.
Жаль
© Copyright: Ольга Муромец, 2015
Свидетельство о публикации №115060800287
Свидетельство о публикации №115060800287
Рецензии
