Жаль
Яблуневі гілки.
Сумно, як пригадаю
До тих яблунь стежки.
То стежки до дитинства,
Шлях до мрій золотих.
Жаль, не виросте листя
На гілках неживих.
Жаль, не та вже доріжка
І травиця не та,
Не дитяча усмішка,
Бо минають літа.
Килимами довкола
Поростуть спориші...
Жаль, не буде ніколи
Гарно так на душі.
иллюстрация из интернета.
Свидетельство о публикации №115060800287