А ми?

У розквіті своїх найкращих літ
Серед буяння різних бід і лих
Герої полишають білий світ,
Бо цей дірявий човен - не для них.

Землі земне віддавши до кінця
Та сумніву спокусу "А що, як...",
Щоночі в небі їх горять серця
І кожен вогник - застороги знак

Розгубленим (чи "згубленим"?) в пітьмі.
А ми? Від каяття до каяття
Все повземо глухі, сліпі, німі
Навпомацки по зорях в майбуття.

-------------------------------------------------
Щиро вдячний товаришу-росіянину Віталію Карпову за переклад цього роздуму.

А мы? Пер с укр
Виталий Карпов

 В своём расцвете самых лучших лет
 Средь буйных бедствий, горя, дней лихих
 Герои покидают белый свет, —
 Тот чёлн дырявый, дряхлый – не для них.

 Отдав земле земное до конца
 Соблазнами словес «ах, если бы»,
 Всю ночь на небе их горят сердца
 И каждый огонёк – как знак беды

 Растерянным (потерянным?) во тьме.
 А мы? Увы, средь покаянья слёз
 Ползём, слепцы глухие, в суете
 В грядущее на ощупь среди звёзд.

http://www.stihi.ru/2015/06/26/4659

---------------------------------------------------
Приємною несподіванкою стало долучення до нашої інтернаціональної суто-пацанячої компашки гарненької жіночки і за сумісництвом ще й неабиякого поета зі Слобідської України - Охтирської "соколихи" Наталії Сафонової!

      А мы?
  Наталья Сафонова 3

 Перевод с украинского
 
 Едва успев отметить свой расцвет,
 Средь буйства всевозможных бед и лих
 Герои покидают белый свет.
 Худая лодка эта - не для них.

 Воздав земле земное до конца
 И призрачность сомнительных "А вдруг...",
 В полночном небе светят их сердца,
 (Как маяки сигнальные вокруг)

 Сконфуженным, пропавшим в царстве тьмы.
 А мы? Покаясь и поправ табу,
 Плетёмся глухи, слепы и немы
 В грядущее по звёздам, наобум.

http://www.stihi.ru/2016/02/13/4758