…дівчинка тримає на руках ляльку і тихесенько говорить із нею,
спокійно і так ніжно, мов з дитиною…
очі перехожих наповнені слізьми, співчуттям і болем блідих відтінків мрій,
поміж картинами життя – задушених уяв лякливої тиші
перед пострілами з іншого боку вулиці, із-за сірих будинків,
що нависають на душі жахливими примарами із розбитими вікнами…
стриманий жаль у нерозквітлих квітах і неспокій мрій…
затьмаренням думок віє від незнайденої дзвіниці,
що ще учора звала людей до молитви Миру…
за Любов… поміж нас-людей!..
кому це все треба?.. для чого?!.
напевне точно, не Богу!..
не розквiтне квiтка...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115060701244
Свидетельство о публикации №115060701244
Рецензии
Мир нужен всем: и детям, чтоб играть, и цветам, чтоб расцветать, и церкви, чтоб быть прибежищем молитвы. Спасибо, Виктор, за это одновременно и чудесное и такое печальное стихотворение в прозе.
С теплом души и благодарностью,
Ирина Субботина-Дегтярева 07.06.2015 11:30 • Заявить о нарушении
С теплом души и благодарностью,
Ирина Субботина-Дегтярева 07.06.2015 11:30 • Заявить о нарушении
Спасибо и Вам Ирина за отзыв, за понимание в Вашем сердце (особое) С уважением,
добром и теплом души Виктор!..
Виктор Сурженко 17.06.2015 21:35 Заявить о нарушении
добром и теплом души Виктор!..
Виктор Сурженко 17.06.2015 21:35 Заявить о нарушении
