Не випадково ми зустрілись
У славнім місті Лева
Біля театру, де іскрилась
Водиця кришталева.
Не випадково ти торкнувся
Рукою у маршрутці
Холодних рук моїх. Незчулась,
Як засіяло Сонце,
Як запалало все довкола,
Як серце защемило.
І не забуду вже ніколи
Твій ясний погляд, милий.
Не випадково в горах синіх
Сплелися дві смереки,
На кам'яних величних скелях
Ледь дихала від спеки,
Тремтіла, як тонка травинка,
Мов кулька кольорова,
Але йшла вгору безупинно.
Це все не випадково.
(06.06.2015 р.)
Не випадково
© Copyright: Людмила Дронь, 2015
Свидетельство о публикации №115060607657
Свидетельство о публикации №115060607657
Рецензии