В полон невідомий потрапило серце…
Незвично холодного ранку дорога
чекала на мене, мов мрія в безсоння
йшла думка безмовна, крізь тишу ворожу…
На клаптик паперу лягав біль душевний…
Не зважливо тіні лякали, щоразу
безкарно втікали, ховалися мабуть
від сонця, що в серці живе у моєму…
Крiзь тишу...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115060501176
Свидетельство о публикации №115060501176
Рецензии
Стільки болю, стільки суму,що так душу крає?
Хай вітри його розвіють десь за небокраєм.
Людмила Журавская 06.06.2015 15:23 • Заявить о нарушении
Хай вітри його розвіють десь за небокраєм.
Людмила Журавская 06.06.2015 15:23 • Заявить о нарушении
...а коли? Адже сум Людмило додає іще більшого натхнення... З повагою до Вас,
і Вашої творчості (особливо єкс...) Миру, Любові, добра і розуміння... Віктор!
Виктор Сурженко 17.06.2015 21:31 Заявить о нарушении
і Вашої творчості (особливо єкс...) Миру, Любові, добра і розуміння... Віктор!
Виктор Сурженко 17.06.2015 21:31 Заявить о нарушении
