В. Сосюра. Клин журавлей красив и строен...

***
Клин журавлей, красив и строен,
послал прощальный клич с небес.
А за окном ходили двое,
переплетая руки в крест.

Откуда взялся третий рядом?
Он не сводил влюблённых глаз,
она не стала прятать взгляда…
Меж ними искра пронеслась.

Слова... Слова ласкают ухо,
уж чувства вспыхнули из слов.
А за окном шумело глухо,
и бил по нервам звук часов…

И первый уступил без боя,
его оплакал дождь с небес.
А за окном ходили двое,
Любовь слила их губы в крест.


Володимир Сосюра
               
                * * *
 Маслини в далі — чередою
 і неба золотий платок,
 а за вікном ходило двоє,
 сплелися руки їх хрестом.

 І другий став за ними скоро,
 поклав їй руку на плече.
 Немов блеснули метеори
 із тьми розстріляних очей.

 Якісь слова... простяг він руки,
 припав лицем їй до колін,
 а за вікном шуміло глухо
 і був холодний бій годин...

 І перший одійшов з журбою,
 за ним заплакав тільки дощ,
 а за вікном ходило двоє,
 тулились губи їх хрестом.

1923