Ґудзик місяця сяє пломбірною шкірою.
Ніч-арапка вишкірює зуби-зірки.
Подивись: цей вогонь так і дихає силою,
Хоч народжують силу прості сірники.
Той нікчемний сірник розквітає яскраво,
Він живе лише мить… Що є мить для буття?
Ми прозорі метелики в сяйві заграви,
Що згоряють дощенту у вирі життя.
Та нехай. То проста і велична є місія –
Як комета, лишити палаючий слід.
Я згоряю для тебе – і це моя істина,
Бо свічада Любові тримають цей світ.
Для тебе
© Copyright: Марина Саклакова 2, 2015
Свидетельство о публикации №115060408810
Свидетельство о публикации №115060408810
Рецензии
Слово- серебро.
Адам технологично
Использовал свое ребро.
Мой стих- алмаз.
Я Вас люблю за нежный вздох
И острый левый глаз.
Емельянов-Философов 12.11.2016 10:14 • Заявить о нарушении
Адам технологично
Использовал свое ребро.
Мой стих- алмаз.
Я Вас люблю за нежный вздох
И острый левый глаз.
Емельянов-Философов 12.11.2016 10:14 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.