Одномовним
Намальовані в небі чужою рукою,
Їх не вистачить нам навіть просто для погляду в спину.
У прожите майбутнє покличе блакить,
І у променях місяця зникнуть по двоє
Втікачі від любові, що в людях безтрепетно гине.
Прокидаючись вранці, шукай не мене
У мільйонах мотивів пробудження світу,
Що ховаються в книжці, яку ти не встиг дочитати.
На пустих сторінках хай тебе не мине
Вказівник у незграбно омріяне літо,
Де на зниклих серцях розкидаються відчаєм квіти.
Свидетельство о публикации №115060309541