ВОГОНЬ ПАЛАЄ - ДИВИНА,
БІЛЯ ВІКНА СИДИТЬ ВОНА,
А ЗА ВІКНОМ ЦВІТЕ ВЕСНА,
ЦВІТЕ ВЕСНА, ТА НЕ ДУША.
ГЛИБОКИЙ ЗМІСТ, ПЕЧАЛЬ В ОЧАХ
НЕМАЄ РАДОСТІ В ЦИХ ДНЯХ,
ЛИШ СЕРЦЕ СУМОМ ЗАЛИЛО,
ЩО ГРІЛО, ЩО ЖИТТЯ ЖИВИЛО
- ВСЕ НАЧЕ ПРАХОМ ПОЛЕТІЛО
НЕ ПОВЕРНУТИ, ЩО БУЛО,
А ПОВЕРНУТИСЯ Б ХОТІЛОСЬ...
МИНУЛИМ ДИХАЛИ ТРОЯНДИ,
МИНУЛЕ ЗГАДУВАЛИ СНИ,
ЛІСИ, РІЧКИ, ДАЛЕКІ МАНДРИ
I ЖИТНІ ХЛIБНI КОЛОСКИ.
МИНУЛИМ ПАХЛИ ПИШНІ ТРАВИ,
ГЛИБОКІ ТА СТРУНКІ САДИ,
ВОНО НЕНАЧЕ ЗА ГОРАМИ,
ЯК СОНЦЕ СІЛО НАЗАВЖДИ.
НЕНАЧЕ, ЩОСЬ БУЛО МIЖ НАМИ -
ЛИШ ПОДИХ ТЕПЛОЇ ВЕСНИ,
НЕНАЧЕ ЗБЛІДНУЛИ ТРОЯНДИ,
НЕНАЧЕ ЗГАСНУЛИ ЗІРКИ ...
Вогонь пала...
© Copyright: Паша Дессин, 2015
Свидетельство о публикации №115060209886
Свидетельство о публикации №115060209886
Рецензии