Тво тепло
тож без мене лети,
у мене лиш вітрила,
прошу, їх ти розпусти.
Нагодуй мене,кохана!
Смачніше любові нічого нема,
вилікуй,бо в сердці рана,
крім тебе,воно нікого не прийма.
Ти і біль мій,і натхнення,
тепло і холод в єдиній мікстурі,
занепад, але одночасно спасення,
зухвалість і ніжність в одній натурі.
Ну і що як Сонця не стане?
Твоє тепло значно більше,
твій промінь мене всюди дістане,
з тобою саме краще і водночас гірше.
Свидетельство о публикации №115060207887