Ганна Осадко. Майское

               Ганна Осадко.


                МАЙСКОЕ.


        Глеб Ходорковский - перевод.



        И когда они вырасти-то успели? - я удивляюсь,
        глЯдя на гибких своих детей
        и салатные листья каштанов, обвисшие,как спаниэлевы уши...
 уши.
        Слушай
        сердцебиение каждого дня, что так быстро минует,(проходит)
        сердцебиение каждой сирени в пока ещё мирном городе;
        Мёртвые эти хрущи*) под ногами,
        улыбчивые,
        счастливые,
        с ресницами, пушистыми от вшнёвой пыльцЫ,
        Долгие пять лет они были личинками под землёю,
        и всего две недели - жуками
        майскими проминувшими (миновавшими)...
        Пять долгих лет мороки,вся жизнь во мраке
        Ты думал об этом тогда, когда их ловил,             
        щурясь, когда щекотливые лапки брели по твоим рукам...
        Линии на ладонях,
        Топография смертей и рождений,
       (от слова "лузгА") Лузинки оторванных крыльев у нас под ногами...


        Каждый из нас вступает в пору расцвета
        хоть на год, хоть на день короткий -
        однодневки иль однолюбки...


        Бабка,
        на автобусной остановке бузок продаёт
        и потихоньку ест
        цветки с пятью лепестками,
        отрывая их незаметно
        потрескавшимися пальцами...


        Моё счастьице,
        золотце,
        мой цветочек -
        так когда-то ей муж говорил
        давно, перед той войной...


        Камуфляж из травы глаза успокоил...

        А под фонарём
        нАсыпью, с разбитыми лбами
        хрущи-мертвецы -
        такие счастливые,
        улыбчивые -
        лепестковые...



          *          *          *



        Травневе


     Ганна Осадко

І коли вони встигли вирости? – дивуюся,
Дивлячись на своїх гінких дітей
І салатове листя каштанів, обвисле, як спанієлеві вуха.
Слухай
Серцебиття кожного дня, що поспішає минати,
Серцевиття кожної сирени у поки що мирному місті;
Ці мертві хрущі під ногами,
Щасливі,
Усміхнені,
Із пухнастими віями, напахченими пилком із вишень,
Довгі п"ять років  вони були личинками під землею,
І тільки два тижні – жуками
травневими_проминущими…
Довгі п"ять років мороку, все життя мороку,
Чи ти думав про це колись, ловлячи їх,
мружачись, коли лоскітливі лапки мандрували твоїми руками?
Лінії на долонях,
топографія смертей і народжень,
лусочки відірваних крил під ногами…

… Кожен з нас має пору свого цвітіння –
Хоч рік чи хоч день короткий,
Одноденки чи однолюбки,
Бабця на автобусній зупинці бузок продає
І потайки гамає п"ятипелюсткові квіточки,
Відриваючи їх порепаними пучечками…

Щастячко
Золотце
Квітонько -
Так говорив їй колись чоловік
Давно, ще перед тою війною…

Камуфляжка трави заспокоює очі…
Мертві хрущі – під ліхтарем насипом
Із розбитими лобами
Щасливі такі,
Усміхнені,
Пелюсткові…


© Copyright: Ганна Осадко, 2015
Свидетельство о публикации №115052503456