Щастя

Воно дійсно у простих речах.

Коли ти прокидаєшся рано вранці, а сонце цілує твої плечі чи злива співає тобі сумну мелодію. Коли одна сторона подушки холодніша за іншу. Коли твоя нога трішки вилізла з-під теплої ковдри. Коли твоє волося не лоскоче тобі спину і коли лоскоче також. Це щастя.

Воно дійсно у простих речах.

Коли у важкий шкільний/студентський/робочий день хтось приносить тобі гарячу ароматну каву. Коли з обох сторін кексу кількість начинки однакова. Коли сума перших трьох цифр квитка дорівнює сумі останніх. Коли ти пройшов по площі чи просто троутару, не наступивши на тріщину. Коли бачиш у публічному транспорті знайомі очі. Коли рятуєш кошеня. Коли всі твої безглузді дії різко починають мати сенс. Це щастя.

Воно дійсно у простих речах.

Коли ввечері шурхотять сторінки улюбленної книги під пальцями. Коли телевізійники забувають ввімкнути рекламу. Коли приходить довгоочікувана бандероль. Коли є з ким ділити ліжко. Коли у домі є квітка. Коли вітер гойдає фіранку. Це щастя.

Воно дійсно у простих речах.

Коли приходить розуміння, що один плюс один дійсно два. Коли є кому розповісти про те, як пройшов твій день. Коли хтось тримає твою руку. Коли дзвонить мама і каже, що з нею все добре. Коли хтось просить стати тебе хресним. Це щастя.

Навіть коли ти не знаєш, що далі робити. Навіть коли хтось тебе втратив чи ти когось втратив. Навіть коли ти хотів, щоб хтось був твоїм першим і останнім коханням, а такого не траплося.

Це щастя.

І воно у простих речах.