Все життя ми Господа благаeмо...
Молимось, й запалюєм свічки,
Плаєм все незвіданим блукаємо,
Часом вбрід проходимо річки…
Хоч не увійдемо в річку двічі…
На ті ж граблі ми наступим знов,
Сатана, знай, душі нам калічать,
За гріхи згоряє рідна кров…
Собі смерті просимо легкої,
Щоб не було боляче своїм,
Та на жаль ми зле у Світі коїм,
І не вийти із води сухим…
Мріємо не бути вантажем,
Нам надія душі заспокоїть,
Так міркуємо і з вірою живем,
Може час святий нам рани всі загоїть…
Автор Геннадій Сівак.
1 червня 2015 року.
Свидетельство о публикации №115060202266
Олег Кротов 2 02.06.2015 11:57 Заявить о нарушении