Гурби-Антонiвц 2015

На світанку - в бій. В променях - туман.
Сонце вимальовує денний шлях.
Погляд твій заплетений з усіма,
Ноги рвуть вперед, хоч і в мозолях.
Свіжий подих силою сповнить дух,
Твій порив невпинний тебе несе.
Цей натхненний ціллю постійний рух
І мета, що спільна - понад усе.

Просто неба ночі, і дні, і ти
Просто відчуваєш себе наскрізь.
Загалом, конкретність проста мети -
Перемога правдою, єдність, міць.
Сотні впевненних і палких очей -
В них горить рішучість, не затиха:
Ворогів вогонь палить і пече,
Побратимів він гріє й надиха.

До плеча-плечем, до руки-рука:
Тут ми рівні, зріднені і міцні.
Безперервний бій левам і вовкам.
Безкінечно, мов би, тривають дні.
Розіб`ється страх, впевненність прийде,
Сили відчуття сповнює тепер.
Загартує гідних цей час людей -
Тут перемагаєш ти сам себе.

А над теперном простяглись зірки,
Ніч розбудять промені ліхтарів..
До цих пір себе ти не знав таким -
Ліс розкриє правду з усіх сторін.
День новий, що йде незкінченну мить;
Тут - своє життя, ти є цей момент.
Ну а потім - знову вертатись в світ,
переплутаний на всі боки вщент..

Але поки стяг в небі майорить,
Поки б`ється серце, тримтить в тобі,
Відчувай по справжньому, як це - жить.
Поки ти живий, то триває бій!
11.05.2015