Мені так сумно ще ніколи не було.
Отак одній в заповненій палаті.
Ще пам’ятаю як два дні назад гуло
На вулиці, приблизно о десятій.
Мені так хочеться, щоб подзвонив хоч хтось
І запитав чи добре почуваюсь?
Забрав мене додому, налив чаю,
сказав тихенько : "я тебе кохаю.
Будь ласка, більш від мене не тікай."
Сум. Палата. Я одна
© Copyright: Анастасия Маэстро, 2015
Свидетельство о публикации №115060104064
Свидетельство о публикации №115060104064
Рецензии