Волання

    Із циклу "Голгофа"

О Боже,
Злинь мене до Раю,
Або ще дай
Пожити на Землі,
Яку я так люблю,
З людьми,
Яких я так кохаю.



О, дай мені пожити,
             Боже,
Ніхто,як Ти,
          не допоможе.
О Господи,
Гіркою долею
          караюсь:
Завжди хотіла
          мати близьких -
Я їх маю.




Найбільше ними тут
Я дорожу,люблю -
За віщо душу
           п'ють вони мою?




Чому за відданість мою,
                любов -
Вбивають світло,
          випивають кров?




Я прагну Світла,
Господи мій,Боже!
Ніхто не захистить,
Не допоможе,
Я знаю вже давно:
Ніхто,як Ти.
Почуй мене наршті,
Захисти!



Ти бачиш,Господи,
Як я страждаю.
В житті такому -
Не достойна Раю.
Хоч би людиною
Лишитись на Землі.
Все краще
Випивають з кров'ю -
               упирі....


Не янголом,
Людиною хоча б!
І цього не дають.
І хто ж,
          о Боже,хто?   
Не дивно б ворогам,
Та не роблю я лиха,
І ближнії
Мене з'їдають
           тихо...


А я кричу!
До Тебе я волаю!
Життя чи смерті,
Господи,благаю!


О Господи,
Я жити хочу,
Але смерті не боюся:
Боюся втратити я
Святі Твої дари.
І краще не дожить
         проклятої пори -
Якщо я розіб'юся,
І розум згасять мій,
І зломлять крила -
Ті,кого я
      в близьких маю,
І знищить дух мій
           Сатана -
Найближчими,
Сім'єю,друзями,
Коханими,родиною,
Байдужою моєю
     Батьківщиною,-
Як храм Душі згубить,
То  - Смерті я благаю.


Але ж Ти добрий,
            Господи?
Я знаю.
          Знаю?..
Тебе я за Добро
            Твоє люблю.
О Господи,
       хоч Ти
Не зрадь
Довіру цю
      дитячую мою...



Ти бачиш,Господи,
Я гину.
О,пожалій уже,
Спаси свою дитину!
Не зрадь хоч Ти
Надію цю
На Тебе,
     вже єдину.


О Боже,
Не топчи хоч Ти
           дари Свої...
Почуй молитви ці,
Волання,
      сльози ці
            призри мої....



   12.01.2000 р.