Про маму
Ще одну своїй мамі від серця додам.
Та, на жаль, не почуєш синочка слова.
Там, де ти, тільки вітер у полі й трава.
Пролітають роки, а любов все жива.
Побіліла у сина твого голова.
Кличу тебе, коли туга в серці встає.
І душа твоя сили, щоб жити, дає.
Відчуваю у травні з тобою зв`язок.
Бо дитинство нагадує білий бузок.
А надвечір калина розквітла в саду.
Я у подумках, мамо, до тебе іду.
Ні, немарно ти, неньо, на світі жила.
В кожній справі моїй ти ще досі жива.
Десь душа твоя зіркою світить в імлі.
І світлина твоя - оберіг на столі.
30.05.2015 р.
Фото з Ін-ту
Свидетельство о публикации №115053104054
Білий бузок теж подобається: у квітах та як парфуми … пам'ятаю його й жалкую, що сучасна молодь у захваті штучними пахощами …
Щаслива твоя мама таким сином була, та Таня тобою, гадаю, теж …
Мої вітання теплі!
Олен Ка 10.06.2015 17:29 Заявить о нарушении
Обіймаю тебе, моя люба,
Юрий Тригубенко 10.06.2015 18:14 Заявить о нарушении