Бузку бринять синьоголосі станси,
Торкаючи мембрани почуттів.
Під спекою не зтліли ще романси,
Ще первозданний пролісковий спів.
Каштанів догоряють тихо свічі,
Кружляє в вальсі цвіту заметіль.
На берег розпрозореної річки
Сипнуло сонце дорогий бурштин.
Тремтить повітря пахощами маю,
І колос путь стримить вже до небес.
В передчеканні літнього розмаю -
Врочистість дум і торжество сердець.
30.05.15
Прелюдiя лiта
© Copyright: Ангелина Соломко, 2015
Свидетельство о публикации №115053005390
Свидетельство о публикации №115053005390
Рецензии