…з манких візерунків обійми веселки,
готичні послання думок у світи,
де ми у вітанні з минулим нестерпно
шукаємо втрачені долі шляхи…
раптового вітру потойбіч тужіння,
зрадливою втіхою пестить (любов…)
судилось німого ковтнути терпіння,
і горя людського з учора обом…
пустує із мертвих хлань чорна, як ніч,
і болем неправди затьмарене ллється…
не Бог на ті муки коханих прирік,
згорьовані душі, два люблячі серця…
затьмарення...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115053001268
Свидетельство о публикации №115053001268
Рецензии