Який же ти гарнесенький та милий, любий Друже!
Немов казковий котик із дитячих книжечок.
Ти так мені подобаєшся! Справді. Дуже-дуже!
Ти ніби серед темряви веселий світлячок!
Твоя грайлива посмішка вселилася у серці
і спокій не залишила, геть вигнала з душі!
І я давно втопилася в твоїх очах-озерцях!
Пізнала воскресіння у весняному дощі!
І як тремтить краплинонька в холодному повітрі,
аж доки не потрапить у обійми до землі,
так я тремчу,.. бо спогади такі прекрасні, світлі
бажання вмить відроджують великі і малі...
Який же ти...
© Copyright: Любовь Днепрянская, 2015
Свидетельство о публикации №115052806108
Свидетельство о публикации №115052806108
Рецензии