…кожний день, що іде,
він завжди принесе
в світ, якусь новину:
хтось найгірший з людей
за чужий інтерес починає війну…
не солодке буття!..
в завтра віри не дасть
нерозбірливий сон…
із уламків життя
долі наші,
мов пазли,
не складуться більш знов…
самота мовчазна,
в чому винна вона?..
набавляє ціну чиясь думка дурна…
вітер злий сердить світ
у свою грає гру…
а боятись, чи ні?..
поспитай сам себе:
в чому щастя, Любов?..
голоси не самі
завдають болю знов
і беруть у полон…
у безуму полон...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115052801175
Свидетельство о публикации №115052801175
Рецензии