Глиняні таблички, теракотові горнята
в товщі ґрунту тут лежать.
Жменя срібла, пригорщ злата і лантух зерна святого.
Пух літає з очерету. Застилає призьбу, залітає в хату.
Вечір. Ти закінчишся колись?
Сонце ще таке високе. Сушить сіно, осоку.
Я сиджу окраєць столу на окутті.
З боку правого
життя
пропливає мимо двору.
Зліва чубляться півні:
один чорний_другий білий.
Ліса, тин, паркан.
Може краще просто спати і не бачити нічого?
108 -вечiр-
© Copyright: Валео Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №115052708071
Свидетельство о публикации №115052708071
Рецензии