В той день, коли я все ж тебе забуду,
Коли для мене голос зтихне твій,
Тоді літати всі навчаться люди
Від помаху своїх рожевих вій.
Коли я розлюблю тебе нарешті,
То в людях крила миттю проростуть.
Невинних всіх врятують від арешту,
А гроші біднякам пороздають.
Коли забуду як ти виглядаєш,
Як голос твій звучить забуду я,
Ти всі планети в небі розламаєш,
Розколеться на острова земля.
... Але не полетять раптово люди,
Ні крила не зростуть, ні щось іще...
Бо я тебе ніколи не забуду.
Любов жила, любов моя живе.
27.05.2015
Неможливе
© Copyright: Алетта Дегирменджи, 2015
Свидетельство о публикации №115052706296
Свидетельство о публикации №115052706296
Рецензии