Ні! Не зривай її рукою!
Й ногою теж топтать не треба!
Ті рани більше не загоїть.
Більш не тягнутись їй до неба.
Вже більш росою не вмиватись.
Не дарувати аромати...
Красою більш не хизуватись.
Навіщо було її рвати?
Вона ж як ти. Хотіла жити,
І світ навколо пізнавати.
Вставати з сонцем, воду пити.
Як можна вибору не дати?
Більш не тягнутись їй до неба,
І не вмиватися росою.
Буль ласка, прОшу я, не треба
Її топтать, топтать ногою.
Квiтка
© Copyright: Арина Ковальских, 2015
Свидетельство о публикации №115052710205
Свидетельство о публикации №115052710205
Рецензии