Так пахнуть ніжністью уста,
Та дотик рук заводить.
Спадає грива кіс густа,
На серце, аж холодить...
І зводять плечі, і тремтять,
Від пестощів, аж млію.
Голуб, цілуй мене, і гладь,
Я так цього волію.....
Налилось терпким соком лоно,
Тріпочуть миттью вії..
Разом серця солодко стогнуть,
Летять у вир стихії!
26 05 2015 р
Вікторія Р
Летять у вир стихii
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2015
Свидетельство о публикации №115052607447
Свидетельство о публикации №115052607447
Рецензии