Пробач, що доля розлучила -
Можливо, навіть, назавжди.
Всеж, рада, що тебе зустріла,
Гадаю, радісний і ти!
Що дав Господь нам бути разом,
Ці файні, теплі вечори...
Мені сподобався від разу,
Нам зорі сяяли з гори!
Нам місяць лагідно всміхався
І заглядав до нас в вікно,
Ти так охоче цілувався,
Як у красивому кіно!
Та вже надходив час розлуки
І жаль до серця підступав...
Тримав в своїх холодні руки,
В дорогу поїзд вже гукав...
А поiзд вже чекав
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2015
Свидетельство о публикации №115052606077
Свидетельство о публикации №115052606077
Рецензии
