Я згадую...

Ще вчора ми поруч були -
В замріяних снах потопали...
Як буйно каштани цвіли,
Як чуйно нам птахи співали!

Як ніжно мене обіймав,
Ні слів не жалів, ні цілунків...
Своєю мене називав,
Відвертими чулись стосунки.

Здавалось, що все це кіно.
Як швидко ця казка скінчилась...
Я згадую дім твій, вино
І те, як з тобою зустрілись.

                Андрію.


Рецензии