Серед строкатих пелюстків захованих в скрині думок,
Серед усіх останніх і передостанніх подій,
Шукай мене, наче у люстерку, шукай мене, так як вовк
Вичікує власне ягня, що плещиться у воді.
Серед ланів Марселя, серед весінніх полісь,
Серед дощу і сонця, серед туману й дерев,
Шукай мене, наче востаннє, шукай мене справді і скрізь,
Так ніби раптом не знайдеш, й хтось інший навік забере.
Ніби я твій єдиний існуючий оберіг,
Навіть не знаючи міста, номерів телефонів, адрес,
Шукай мене серед будинків, шукай, не шкодуючи ніг,
І може, наступного дня ми нарешті зустрінемось десь.
Під ранкові сонати півнів і хрускіт недоколених дрів,
Серед закликів богослужіння крізь сплячий лінивий Марсель,
Шукай, ніби щойно побачив, шукай, ніби вперше ти стрів,
Ні на що вже тепер не зважаючи, навіки забувши про все.
Марсель
© Copyright: Кассандра Римски, 2015
Свидетельство о публикации №115052604668
Свидетельство о публикации №115052604668
Рецензии