Фантазія - море. Якщо заблукати,
ніхто там не знайде. Хіба що пірати
раптово постануть напівілюзорно,
і небо закриється парусом чорним.
Стоїть перед ними моя бригантина
без зброї, без їжі - немов сиротина.
Гачки вже вчепились в борти дерев'яні,
і лізуть пірати, ці гості незвані.
...Щілину знайшло десь і вдарило сонце!
І я схаменувся. Роби щось! Полон це!
А що в мене є? Камінець кольоровий -
на шиї висить, кількасантиметровий.
Поклав я свій камінь на сонячний промінь -
і чистим вогнем обпалило долоні.
А тільки направив я лазер на банду,
посипалась в воду піратська команда.
Вітрила напнулись, йдемо ми по шляху.
Пірати - позаду, й позаду всі жахи.
Тепер я до бою й до всього готовий,
на шиї моїй - камінець бірюзовий.
Сто років ношу і носити ще буду.
Злосливі най заздрять незнаному чуду.
Нехай заблукають недобрі у морі -
а там вже їх стрінуть пірати суворі.
Що нас захищаe
© Copyright: Валерий Линник, 2015
Свидетельство о публикации №115052408627
Свидетельство о публикации №115052408627
Рецензии