- В вену адреналіну!
І вже кудись я лину...
Пульс - вже за сто в хвилину,
Тиск розриває судини...
Краплі рясного поту...
Слабо питаю: Хто ти?
Смерть я твоя, людино.
Жити лишилось хвилину.
-Кордіаміну дозу!
Ну ось і все... в дорозі.
Світло в очах згасло.
Піт обливає рясно.
І холодіють руки,
Та знову я чую звуки:
Досить, уже агонія...
Тіло моє німіє.
-В серце адреналіну!
Тихо шепочу: сину,..
Стрімко вихожу з коми.
Досить! Пора додому!
Реанiмацiя
© Copyright: Алла Струк, 2015
Свидетельство о публикации №115052400259
Свидетельство о публикации №115052400259
Рецензии
У кожного із нас СВОЄ болить...
Буває ТАК болить, що до безтями...
І в ту хвилину, в ту нестерпну мить,
Волаємо до Бога чи до мами...
Чом так буває - то є таїна
(Напівсвідомість знає, що кричати)...
А тут якась, мабуть, лягла стіна,
Що в агонії кличе сина мати...
Вірш дуже зворушливий і зрозумілий...примушує замислитись...Дякую, Алла, за чудові глибинні рядки!З ПОВАГОЮ ДО ВАС! НАТХНЕННЯ і ШАСТЯ ВАМ!!!
Наталья Кислощук 24.05.2015 11:23 • Заявить о нарушении
Буває ТАК болить, що до безтями...
І в ту хвилину, в ту нестерпну мить,
Волаємо до Бога чи до мами...
Чом так буває - то є таїна
(Напівсвідомість знає, що кричати)...
А тут якась, мабуть, лягла стіна,
Що в агонії кличе сина мати...
Вірш дуже зворушливий і зрозумілий...примушує замислитись...Дякую, Алла, за чудові глибинні рядки!З ПОВАГОЮ ДО ВАС! НАТХНЕННЯ і ШАСТЯ ВАМ!!!
Наталья Кислощук 24.05.2015 11:23 • Заявить о нарушении
(Напівсвідомість знає, що кричати)...
А тут якась, мабуть, лягла стіна,
Що в агонії кличе сина мати... тут не стіна, а турбота і страх за маленького сина, який міг-би залишитись сиротою, як-би мати померла. Це реальна історія. Все закінчилося добре. Я пишу реальні історії з життя. На жаль вони не поєтичні, в них немає гарних метафор, порівнянь- це чорна проза життя. На жаль... дякую, Вам Наталю, за відгук. Я бажала-б більше критики з вашої сторони, бо мені дуже допомагають ваші поради.
Алла Струк 24.05.2015 14:29 Заявить о нарушении
А тут якась, мабуть, лягла стіна,
Що в агонії кличе сина мати... тут не стіна, а турбота і страх за маленького сина, який міг-би залишитись сиротою, як-би мати померла. Це реальна історія. Все закінчилося добре. Я пишу реальні історії з життя. На жаль вони не поєтичні, в них немає гарних метафор, порівнянь- це чорна проза життя. На жаль... дякую, Вам Наталю, за відгук. Я бажала-б більше критики з вашої сторони, бо мені дуже допомагають ваші поради.
Алла Струк 24.05.2015 14:29 Заявить о нарушении