Ти найдивніше із дивних дивин.
Ти забуваєш, що я теж дивак.
В моєму серці не буде руїн,
Поки ти не скажеш:"Бувай ман'як!"
Ти стверджуєш, що я ловелас,
Що втікаю від добрих хвойд.
Але знаєш, я не Пінк Флойд,
що буде пертися від бабських гримас.
Відкрий свою душу, нарешті!
Чи просто закрий назавжди.
Але знаєш, що будем в арешті
З твоїм вічно злющим "Іди!"..
***
© Copyright: Чарли Марс, 2015
Свидетельство о публикации №115052410399
Свидетельство о публикации №115052410399
Рецензии