Василю Симоненку
Лиш ви торкаєте струни мого нещасного серця...
Чи винна я, що живу не в тім столітті?
Моя любове, ви переді мною.
Ваш образ я кохаю так безтямно!
Так натхненно ви чаруєте сотні душ.
Так одкровенно ваші вірші проникають у моє єство.
Так хочу вашою бути, впиватися красою почуттів шалених!
Василь,ви так далеко. Як можна бути таким недосяжним?
23.05.15
Свидетельство о публикации №115052309909