Моя грусть, моя боль - Верховина Н. Набитович

І мій сум, і мій біль - Верховина!
У розлуці згадаю її,
І в очах оживає картина:
Перевал, мерехтіння вогнів...

Я, колись, підіймавсь на вершину,
Уночі біля ватри сидів,
Роздивлявсь вдалині полонину,
Коли ранок із сонцем сходив.

Бачу я, як отари пасуться,
Чую я голосіння трембіт,
Та ніколи туди не вернусь я
І тому моє серце болить.

31.07.2014г.


Рецензии
Ну, Любонька, довела до слёз....Не знал, что это моё стихотворение на р1дн1й мов1 может быть таким волнующим. Сердечное спасибо!

Николай Набитович   23.05.2015 19:01     Заявить о нарушении
Переписал Ваше стихотворение в тетрадку.

Николай Набитович   23.05.2015 19:13   Заявить о нарушении
Вам, спасибо, Николай, за вдохновение...тем, более, что я на своей шкуре с каждым годом всё грустнее и болезненнее испытываю все "прелести" ностальгии...
Но на всё воля Божия!
С добром,

Любонька   25.05.2015 11:01   Заявить о нарушении