82. Василь Стус. Потребен ангел мщенья...
Мой щит, что не дозволит мне сломаться,
Не даст золой истлеть в аду упреков
Великосветских. Где ж ты, появись!
Концы с концами сходятся. Все реки
Втекают в гирла. Море неусыпно
Колотится, и ропщет, и уж скоро –
Наперекор всем бедам – заревет.
А потому спеши, отмщенья ангел,
Покуда гнев мой праведный дыбится,
Пока еще в глазах туман багровый
Передо мною безумом ползет.
Потрібен янгол помсти. Мій захисник,
мій щит, що не дозволить підупасти,
не дасть здтліти в пеклі дорікань
великосвітніх. Де ж ти, появись!
Бо сходяться усі кінці. Всі ріки
доходять гирл. І море невсипуще
колотиться, і ремствує, і скоро —
наперекір всім бідам — зареве.
Тож не барись. Поквапся, помсти янголе,
допоки гнів мій горній гороїжиться,
допоки ув очах червоне марево
переді мною безумом повзе.
Свидетельство о публикации №115052300709