108 -змiнений стан-
Рінню пробігти ранковою босоніж. Ніжність вдихаючи цвіту робінії та рогози. Зимність душі побороти. Стрибнути з кручі у річку. Випірнути по пояс з води. Крикнути щосили: "Життя вічне" і слухати відлуння далеких зір. П'ятикутною зіркою пливти за течією. Зустрітися поглядом з янголицею. Запитати її: "Ти чия?" Відчути абсурдність людського життя і своє всесилля. Не злякатися, продовжуючи життя.
Не боятися радіти. Любити, кохати, хотіти. Ті, що були до тебе - в тобі, ті, що будуть, також в тобі. Діти. Великого Батька. Великого Світу. Для тебе, тобі, у тобі.
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №115052306573