О тебе
и напрямик сквозь иней одиночества
с предчувствием зимы приходишь ты
с предвечерней памяти моей.
Устал уже, наверное, бродить по миру?
Взгляни - твой след тщательно так смывает
с днепровских склонов осень дождливая,
но почему-то никак не может смыть.
Здесь каждый шаг напоминает о тебе...
И стережет кружево аллей
старый каштан, как уставший Антей,
положив на плечо провислое небо.
Про тебе
Инна Приходько
Сипнув лелітки ранок на алеї,
і навпростець крізь іній самоти
передчуттям зими приходиш ти
із надвечір’я пам’яті моєї.
Зморився вже, либонь, блукати світом?
Поглянь - твій слід ретельно так змива
з дніпровських схилів осінь дощова,
але чомусь ніяк не може змити.
Тут кожен крок нагадує про тебе…
І стереже мереживо алей
старий каштан, як стомлений Антей,
поклавши на плече провисле небо.
Свидетельство о публикации №115052303997
Наталья Беляева Ерух 27.05.2015 19:40 Заявить о нарушении