Скiльки ж разiв ти вже казав
Що все пропало…
Скільки разів мене благав:
Врятуй, кохана…
А як же щедрість розкидав –
Бач, не жалію…
А скільки ж болю завдавав…
Не пересію…
Скільки ж разів кидав у вир
Одну, безсилу…
Ти відрізав мене від крил,
Щоб не злетіла…
Скільки ж разів мене вертав
У страх і розпач…
Ні разу так й не запитав,
Чого я хочу…
Ти переміг мою пітьму…
І так буває…
Тепер тобі допоможу…
Життя єднає…
21.05.2015
Свидетельство о публикации №115052204163