Дощик крапає тихенько:
Крап...крап...крап...крап...
Позіха дідусь сивенький
Та й іде у хату спать.
А я спати ще не хочу.
Хіба можна зараз спать,
Коли повнії калюжі
Надворі води стоять?
Я на вулицю біжу
Й по калюжах шльопаю,
І нікому не скажу,
Що бігала...босою.
Дощик
© Copyright: Наталья Светлая 7, 2015
Свидетельство о публикации №115052200405
Свидетельство о публикации №115052200405
Рецензии
//Діду теж не варто спати,
Треба серце укріпляти.
Він подихає зі мною,
Буде знову, як герою//.
..........................
З теплотою Андрій.
Габерстро Андрей 04.07.2015 11:43 • Заявить о нарушении
Треба серце укріпляти.
Він подихає зі мною,
Буде знову, як герою//.
..........................
З теплотою Андрій.
Габерстро Андрей 04.07.2015 11:43 • Заявить о нарушении
Улыбнули. Спасибо. Воспоминания о дедушке самые светлые. Вера в Бога, доброта и трудолюбие были главными в его характере.
Наталья Светлая 7 04.07.2015 19:50 Заявить о нарушении
Наталья Светлая 7 04.07.2015 19:50 Заявить о нарушении
Я рад,что невольно почтил его Светлую память! -Андрей-
Габерстро Андрей 04.07.2015 23:18 Заявить о нарушении
Габерстро Андрей 04.07.2015 23:18 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.