За поглядом, за помахом руки,
за контуром реальності хиткої –
десь там в тобі горить вогонь, який
очима не побачити ніколи.
Та тільки-но тепло твоїх долонь
торкає сивину мого волосся –
я знову відчуваю, цей вогонь
мою собою зігріває осінь.
Сховавшись від остуди і сльоти,
ми обернулись спинами до світу.
Звільняючи з облоги самоти,
цілунок повертає нас у літо.
Коли в терпкому присмаку його
невтримні наші почуття розлиті,
мене, кохана, огорта вогонь –
вогонь, в якому солодко горіти.
Твiй вогонь
© Copyright: Маслов Владимир, 2015
Свидетельство о публикации №115052109457
Свидетельство о публикации №115052109457
Рецензии
Дякую, Людо! Я старався... Написав так, як відчуваю :)
З повагою,
Маслов Владимир 24.05.2015 15:32 Заявить о нарушении
З повагою,
Маслов Владимир 24.05.2015 15:32 Заявить о нарушении